Львів!

 
 

Львів!

Помилки туриста.



Вже в поїзді, закриваючі очі, я ще продовжую подорожувати по твоїм маленьким і чудовим вуличкам. Хоча не відчуваю ніг від втоми, але здається шо не побачили самого головного.

Звичайно коли плануєшь поїздку зазделегіть, шось не вдається. Це просто аксіома. Сидячі в понеділок за чашечкою чаю, захотілось собі зробити подарунок. Да й маю поважну причину на те – річниця весілля. Вже бачу саркастичні посмішки на обличчі . День весілля – це ж не свято, а горе – для твого чоловіка. Можливо, але...
Чоловік швидко погодився на те, що непагано б було з»їздити у Львів – це й буде мій подарунок на той смутний ДЕНЬ. З радістю погоджуюь і починаю готуватися. Але... з»ясовується, що не тільки б ми хотіли поїхати у Львів в цю п»ятницю. Почалися канікули і безгіч школярів (а зними і інших туристів) вже викупили всі квитки в це старовинне місто.
«Квитів в касі немає», - з жалем сказала мама, котра також планувала з нами відсвяткувати свою річницю Дня весілля. І що робити? Покинути свою мрію, відкласти її на ПОТІМ. Нехотілось би.
«НЕ переживай, щось придумаємо», - заспокоїв чоловік і вже в кінці дня ... четверга, я мала квиточки.
Помилка 1. Якщо плануєшь собі свято – роби це завчасно.

Радість швидко пройшла, бо місця виявилися біля туалету в плацкарному вагоні. Коли я зайша до вагону, то подумала, що тута люди не живуть... там так воняло! Носками, потом і ще чимось... і кимось.
Але я ж їду в прекрасне місто і це не гловне в мандрівці. Швидко пославши постіль – почали мріяти про подорож: які історичні місця подивимось спершу, де будемо відпочивати і т.д. Приємно вразило те, що постільна білизна була білого коліру, до неї додавались серветки прості та вологі (для рук і взуття). Провідниця наша виявилася досить нормальною – навіть принесла чаю . Звичайно заварочка і цукор в стакані вже були, хоча повинні просто додаватися до нього. Плацкарт! Сусіди виявилися спокійними і ми швиденечко поснули після п»ятничного трудововго дня. Спала не довго. Спальне місце виявилося значно менше мого зросту (а як спав Саша, який вище від мене на 10 см.?). Моє «ліжко» від вихідно-вхідних дверей відділяла перегородочка і я просто не могла рівно покласти свої ноги – так і проспала в чарівній позі...
У Львів наш поїзд прибував десь біля 6 години ранку. Встала спокійно, але на запитання до нашої провідницї щодо кави – в очах побачила всю відповідь: «Яка кава в 5 годин ранку?». Після страшних зусиль свого організму проснутись без кави, нарешті виходжу з поїзда на чарівну землю славнозвісного міста.
Помилка 2. НІКОЛИ не беріть квитки на поїзд, що прибуває раніше 8 години.

Темно. Повно груп з дітьми. І страшенно хочеться гарної кави. Вирішили просто пійти пішки до міста. Часу у нас повно, а все хочеться побачити. Пішли. І стало страшно! Де те гарне місто: історичне і гарне? Ми йшли вулицею від вокзалу до центру, а навкруги будинки, що ледь не розвалювалися. В темноті ще не прокинувшогося міста, вони здавалися просто мертвими пришельцями з минулого. Привидами. Вікна не світилися живим світлом, і здавалось, шо ТУТА люди не живуть. ДАВНО.
Потім ми пройшли ЦИРК. І я зрозуміла, шо не хочу жити в місті – де є такий ЦИРК. Будинок ледь стояв на своїз ногах-колонах. Поруч був парк і мені здалося, що всі циркові тварини живуть саме там. Тигри, слони і бегемоти – готові мене з»їсти зараз.
Потім, якось швидко ми повернулись в минуле. Автомати для водички. Так, саме такі як були в дитинстві: стаканчик (не одноразовий) і водичка. Правда не помітила чи є солодка і проста. Чим далі віддалялись ми від Вокзалу, все більше хотілося повернутись назад: страшні напівзруйновані будиночки, страшна вулиця з розбитим покриттям. А хотілося відпочинку для очей, кави для організму і... для душі.
Помилка 3. З вокзалу у Львові хутко доїзжайте в центр – не витрачайте часу на розглядання нецікавих и старих будинків.

ДАЛІ БУДЕ...
null


Создан 14 ноя 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником